Матерів в Молитві-Mothers in Prayer

A Mothers Love Changes The World

Mothers in Prayer Annual Retreat October 2019

Mothers in Prayer movement was established in England in 1995 by two women; Veronica Williams and her sister-in-law Sandra. While they prayed they realized that Jesus wants all mothers to entrust their children under His care, to pass along their maternal pain to Him so that he could send his blessings on their children. The movement has since spread all over the world with communities existing in 80 countries including Ukraine and the United States. The first Mothers in Prayer community in Ukraine was started in 2000 at St. George Cathedral in Lviv. The first such prayer community in the USA was started in 2004 at St. George Ukrainian Catholic Church in NYC. We now exist in many Ukrainian Catholic parishes throughout the USA, joined together in prayer for children throughout the world.

For more information please contact:

ukrmipusa@gmail.com

Привітальне слово для XI зїзду спільнот «Матерів в молитві» 13 жовтня 2019 року

Слава Ісусу Христу!

Дозвольте мені від імені молитовних спільнот Америки «Матері в Молитві» привітати Високопреосвященного Владику Андрія, отця пароха Степана, усіх всечеснійших отців, дорогих матерів,  друзів та гостей на нашому ХІ зїзді «Матері в Молитві».   Ми вдячні Господу Богу за його ласки, даровані з джерел Святого Духа, що поєднав нас усіх сьогодні в спільній молитві, що світла промінь Ісуса Христа торкнувся кожного з нас, та умиротворив наші душі, наповнив наші серця любовю до Ісуса та ближнього, пізнанням несказаної благодаті Неба.  Сьогодні, як і завжди, коли ми матері збираємось разом у Божому Храмі, ми зміцнюєм і підтримуєм одна одну в нашій земній подорожі, в нашому духовному покликанні- молитись за дітей та родини, плекати та сповідувати Христову Віру.  Ми  переживаємо правдиву значимість Парафії – Церкви – Містичного Тіла Христового у нашому молитовному житті, адже ми спільнота Матерів в Молитві є перш за все – євхаристійною спільнотою, що єднається з Ісусом у Божественній Літургії та Святих Таїнствах, приймає Господа нашого Ісуса Христа в своє життя, в своє серце. 

Ми уклінно вдячні Вам, дорогий Владико Андріє, за прекрасну Архиєрейську Службу Божу та як і також Митрополиту –  Кир Борису,  усім владикам, священникам та преподобним сестрам нашої Церкви за ваш духовний провід, уділені благословення та спільні молитви,  за чуйне скерування та  сприяння запровадженню спільнот Матері в Молитві на наших парафіях.  Ми, матері, одночасно вдячні отцю Степану Білику за запрошення та тепле прийняття, за те, що ви разом зі своєю спільнотою «Матері в Молитві» імені Блаженного Зеновія Ковалика  подбали, щоб цей духовний день віднови на вашій парафії став особливим для кожного, хто тут присутній.  Так і хочеться повторити та нести ваше гасло, Митрополите Борисе,-“жити у щирих – від Серця до Серця – стосунках із Богом і ближнім. 

Сьогодні, в переддень свята  Покрови Пресвятої Богородиці та в день містичноі обяви Фатімської Божої Матері трьом діткам пастушкам, ми в особливий спосіб вникаємо в таємницю материнства та глибину материнської молитви.  Адже саме  Пречиста Матір Божа з уст Блаженного Кардинала Любомира Гузара була наречена стати покровителькою і заступницею, матірю та прибіжищем, найважливішою та найпочеснішою членкинею руху Матерів в Молитві. Це було незабутнього 2000року, коли в Архикатедральному Соборі Св. Юра, Кардинал Любомир, Глава УГКЦ, поблагословив утворення нашої першої спільноти та започаткування руху Матері в Молитві на Україні. 

Тоді, його слова звернені до маленької групки матерів, стали пророчими і залишились заповітом та волею Божою для всіх майбутніх українських спільнот Матері в Молитві: « У важкі часи», сказав Митрополит, «коли наші сини та дочки, незалежно від віку, отримують виклики багатьох небезпек та спокус часу, ваша щира материнська молитва сповнює нас надією, що вони принесуть нашому духовно розбитому світові правду, красу та добро.»  Це був Божий поклик нам матерям, дарувальницям життя та невтомним його берегиням – слідувати прикладу молитовної постави Пресвятої Богородиці –  у покірній вірі та терпеливій материнській надії, плекати любов та поклоніння Господеві, віддавати Йому усі турботи та болі за наших дітей, вимолювати кращої долі для України, переселенських держав  та цілого світу,  бути своєрідними апостолами Божими, міссіонерками і нести Слово Боже в родини, парафії, школи, місця праці, іти в напрямку екуменічного єднання церков, духом та прикладом молитви наповняти серця дітей усіх поколінь.

І плідне деревце пустило родючі пагінці.  У правнику від 2011р. про рух «Матері в Молитві» УГКЦ вказано, що це є «групи матерів, які регулярно збираються для спільної молитви з благословення Патріарха УГКЦ, і місцевого правлячого єпископа  кожної окремої єпархії …як на Україні так і за її межами».  Наставником кожної спільноти є отець парох чи отець духівник, з яким ми повністю співпрацюємо і який знає про всі наші рішення і плани.  У довіднику, укладеному Комісією у справах Мирян за 2015 рік вказано, що на Україні на цей час нараховувалось 1288 малих спільнот, в США – 32, існують наші спільноти в Італії, Канаді, Казахстані, Франції, Чехії, Німеччині, Греції.  Сам же надконфесійний  рух «Мартері в Молитві», що започаткували і Вероніка та Сандра в Англії у 1995 р. поширився в понад 80 країн світу.

Перша молитовна спільнота Матері в Молитві тут на теренах Америки була створена у 2004 р. у Соборі Св. Юра, Нью Йорку, яку ще донедавна очолювали тепер уже наші хресні матері  Леся Правдивус та Наталія Богуслава,  та всечеснійші отці Маріо Дацишин та Теодозій Ільницький за молитовним благословенням яких виростали все нові та нові спільноти на  парафіях усіх єпархій США.  Перший  Зїзд Матері в Молитві відбувся у 2007р. в Гленкові в Монастирі Святого Йосафата, а тоді відбувались Зїзди в в Нью Йорку ц. Юра, в Гленкові, в Лінденхурсті  – ц. Присвятої Родини, в Рочестері – ц. Богоявлення, в Палантайні, Ілліонойс – ц. Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці… святкувалися ювілеї спільнот в Філадельфії, Брукліні, Бедфорді, Нью Арку, Спрінг Валей, Йонкерсі…відкривались нові спільноти у штатах Джорджіа, Флорида, Каліфорнія. Наші спільноти Матерів в Молитві щорічно приймають участь у прощах до Монастирів Сестер Служебниць Пречистої Діви Марії у Слоцбургу, Сестер Василіянок у Філадельфії Св. Макрини в Юніоп Таун,  де ми проводимо спеціально призначені для нас молитовні години зі всіма паломниками.  Минулого року ми розпочали трьохденні молитовні реколекції для керівників та всіх матерів.  Ми провели вже дві такі трьохденні науки у  Слотсбургу, в обійсті сестер Служебниць . Перші реколекції відбулись у листопаді минулого року  на тему «Богородиця, як приклад життя християпської спільноти», їх очолив отець Рафаїл Стронціцький та доповнила доповіддю сестра  Наталія Стоянич.  Другі відбулись на прикінці березня вже цього року на тему «Боже, навчи нас молитися», духівником нашим був отець Ілля Броновський та доповнила сестра Еліана Ільницька.  Стояли на молитві з нами також владики Павло та Андрій.

Серпень минулого року став незабутньою подією у житті спільноти, коли нам припала місія, щоб разом з діточками привітати Патріарха Святослава у Слотсбургу під час його відвідин.  А вже цього року у червні ми мали нагоду молитовно приєднатись до святкових подій тижня з нагоди інтронізації дорогого Митрополита Бориса. Ми завжди намагаємось прилучити дітей, молодь та наші родини, щоб разом приймати участь у Святих Літургіях, ставати на молитви, робити справи милосердя.  Ми молимось за утворення молодіжних організацій, дитячих марійських дружин, за покликання.

Незалежно від того, як влаштовано їхнє життя, матері бажають щастя своїм дітям, і переважна більшість з них прагне, як уміє, прищепити синам і дочкам людські чесноти духовної чистоти, совісті, порядності – оберегти їх від гріха. Від нашої молитовної жертви – залежить їхня святість, а значить і майбутнє нашої церкви, нашої нації.

Для нас є гаслом слова Блаженнійшого Святослава: «Вчімося разом молитися!  Я бажаю, щоб кожна українська мати відчувала себе членкинею руху Матері в Молитві.  Я прагну,щоб ця сила, яку Всевишній дав вам у руки, була запорукою національної сили, нашим скарбом, ключем до перемоги.»

Ці слова є особливо актульними в теперішні часи, коли ще і далі чути відлуння війни, коли продовжуються політичні чвари, коли знову посилюються переслідування за християнську віру.  Відтоді, коли у 2013 році з благословення Митрополита Філадельфійського Степана Сороки та єпископа Стамфордського Павла Хомницького усі наші молитовні групи Матерів в Молитві в Америці отримали імя покровителя одного з блаженних новомучеників українського народу,  ми знали ці божественні привілегії дані нам, щоб отримувати благословення для нашого народу через їх заступництво, молитись з вірою та  молитись за їх прославу.  Наприклад щойно два роки тому при церкві Св. Юра утворилась спільнота матерів-школярів суботньої української школи, яка наіменована іменемБлаженного священномученика Андрія Іщака.  Він був професором догматики у Львові, замордований комуністами за те що вчив майбутніх священників та був духовним провідником молоді.

По тілу проходить холодний, проникливий щем та напоминання тих темних сторінок історії, на яких залишились відбитли героїчних страждань та мученицької смерті блаженних великомучеників Української Греко Католицької Церкви ХХго століття.  Серед них – родина блаженномученика, 36 річного отця Романа Лиски, котрого живцем замурували в стіні тюрми у місті Львові.  Заживо похований, він не переставав співати Божественну Літургію, щораз тихіше і тихіше, до останнього свого подиху, залишаючи позаду дружину та трьох дітей жити у вірі та благодійності.  Блаженномученик отець Микола Цегельський – діти якого кажуть, що ніколи не бачили батька сплячого.  Він же посилав своїй дружині з каторги глибокого Сибіру повні любовілисти, дякуючи за прекрасну духовну атмосферу їхнього шлюбу, та благав дітей берегти чесноти цнотливості, та уникати аморального життя.  Пригадується також задумливий погляд Митрополина Бориса під час проповіді на Архиєрейській Службі Божій у Слотсбурзі цього літа, та не завернуті в  папірець слова перестороги: «Так, є тяжко, але буде ще гірше».  Не для того, щоб злякати нас, а щоб озброїтись молитовним щитом заступницва цих 28 блаженномучеників, які стали для нас взірцем віри, любові та жертви заради Христа.  Непробачливим гріхом було б для нас проігнорувати, дозволити, щоб наша память про цих мучеників і свідків поволі злиняла в небуття. Натомість, я щиро вірю, що наші матері, єднаючись у спільних молитвах торжественно  прославлятимуть всіх новомучеників та впевнено ступатимуть їхніми шляхами.

У 1912 році Святий Папа Пій Х згадав нашому Єпископу Никиті Будці: «Ваш народ не може загинути, бо ви маєте дві гарантії: ваша нація любить Євхаристійного Христа і Пречисту Діву Марію.  З цими гарантіями нація не може загинути.»  Не знав тоді ще Святійший Отець,що Священномученик Микита Будка стане третім гарантом, та помре мученицькою смертю заради майбутнього нашої нації, наших дітей.

Дорогі Матері,  дякую вам за вашу людяність і доброту, за ваше велике материнське серце, в якому ніжності, турботливості і вболівань вистачає не тільки на своїх рідних, а й на інших людей. Нехай заступництво Пречистої Божої Марі завжди буде з вами та вашими родинами та нехай Господь щедро Благословить вас.

For more information contact:

%d bloggers like this: